Церква Святої Великомучениці Варвари

Перейти до вмісту

Головне меню:


CВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

       
       Ми продовжуємо духовно крокувати різдвяним часом разом з Ісусом Христом. Ця подорож нагадує сходження на гору. Недавно ми зустрічали Ісуса, який народився в убогій віфлеємській стаєнці. Сьогодні ми зустрічаємо Ісуса Христа вже у дорослому віці, який готується до своєї місійної діяльності і першої проповіді: „Покайтесь і вірте в Євангеліє” (Мк. 1, 8). Він іде на ріку Йордан, щоб отримати хрещення з рук Івана Хрестителя. Там Небесний Отець об’явить Його людям з допомогою різних символічних знаків: у вигляді голуба і голосу з неба, як Месію і Спасителя людства.

       Приймаючи хрещення в Йордані, Ісус ще тісніше єднається з людиною. Божий Син є біля нас не тільки, як людина, але входить в наше життя, беручи на себе наші гріхи. Подібно духовний зріст християнина повинен проявлятися у що раз тіснішій духовній співпраці зі Спасителем: пізнання Його у словах Його науки, постійна молитва, щире покаяння, щораз тісніше єднання з Божою волею, як вияв щирої любові і повної надії на Нього, Котрий приносить нам щастя у повноті.

       Наше приготування до святкування хрещення Ісуса має спонукати нас до глибших роздумів над рівнем свого духовного життя: якщо я вірую в Христа, на скільки моя віра провадить мене до тіснішого з’єднання з Ним, спонукає до частішої і більш щирої, витривалої молитви, частішого прийняття Святих Тайн, глибшого духовного очищення.

       На кораблі плив віруючий і благочестивий матрос. На насмішки своїх приятелів він відповідав коротко, але дуже мудро. Одного разу він сидів на верхній палубі, тримаючи в руках Біблію, і читав Боже Слово, а неподалік стояв офіцер із піднятим у небо біноклем і уважно роздивлявся. «Чи знаєш, що я хочу побачити?» — спитав офіцер цього матроса. «Звідки я можу про це знати», — відповів матрос. «Я хочу побачити того Бога, у якого ти віруєш». «Даремно трудишся, — промовив матрос, - бо тільки чисті серцем побачать Бога».

       Якщо ми віруємо в Христа і молимося до Нього з метою отримати певну допомогу у духовному і людському житті, що не дає нам отримати її, відчути силу Бої ласки у своєму житті? Можливо ми ще замало пізнали Христа нашими молитвами, вони не зродили у нас повного довір’я Христові і словам його науки, тому що наші молитви більше наповнені земними потребами, ніж потребою духовних дарів, щирого покаяння і навернення, відбуваються з обов’язку, чи для людського ока. Наскільки ми насправді щиро шукаємо Бога, щоб щедре Боже благословення сходило на нас, як струмені йорданської води на голову Ісуса Христа, а світло Святого Духа наповняло і огортало нас до глибини душі, провадило впевнено до Бога, до нових вершин духовного життя.

 
Назад до вмісту | Назад до головного меню