Церква Святої Великомучениці Варвари

Перейти до вмісту

Головне меню:


ПОХОДЖЕННЯ ЧЕСНИХ ДРЕВ ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

       
       14 серпня - Церквою відзначається одне з особливо шанованих свят - Походження Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. Також цього дня вшановується пам’ять старозавітних мучеників Маккавеїв.

В Грецькому часослові так пояснюється походження свята Винесення Чесного Хреста: «Внаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і на відвернення хвороб. Напередодні (13 серпня), виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви ( в честь святої Софії – Премудрості Божої). Із того дня і до Успіння Богородиці, звершувалися літії по всьому місту, подавали хрест потім народу для поклоніння. Це і було винесенням Чесного Хреста». Тому в кожному Православному храмі напередодні свята після великого славослов’я відбувається винесення Хреста та поклоніння йому за чином Хрестопоклонної недiлi, а після Літургії в сам день свята відправляється мале освячення води та меду нового збору (звідси народна назва свята - медовий Спас). Хрест заноситься у вівтар увечері після відпусту вечірні.

Цього ж дня церква вшановує пам'ять семи мучеників Маккавеєвих, матерi їхньої Соломонiї та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р.Х.). Сім святих мучеників Маккавеїв: Авім, Антонін, Гурій, Елеазар, Евсевон, Адім і Маркелл, матір їх Соломонія, і вчитель їх Єлеазар постраждали в 166 році до Різдва Христового від безбожного сирійського царя Антіоха Єпіфана. Прихильний до еллінського культу, Антіох Єпіфан ввів в Єрусалимі і всій Юдеї язичницькі звичаї. Він опоганив храм Господній, поставивши в ньому статую язичницького бога Зевса Олімпійського, до поклоніння якому примушував юдеїв. Багато відійшли тоді від Істинного Бога. Проте були й такі, які глибоко сумували про падіння народу Божого і продовжували вірити в майбутнє пришестя Спасителя. Дев'яносторічний старець - законовчитель Єлеазар, який за прихильність до закону Мойсеєвого був судимий, з твердістю пішов на муки і помер в Єрусалимі. Таку ж мужність показали учні святого Єлеазара - сім братів Маккавеєвих та їхня матір Соломонія.
Святитель Григорій говорить, що "мучеництво не просто приклад героїзму окремої людини або групи осіб - воно може бути таким, що надихає, очищає і спасає цілий народ. Іншими словами, мучеництво і сповідництво можна порівняти із спокутним подвигом Христа". Саме на подвизі сповідників віри будується і стоїть Церква, саме кров'ю мучеників вона зберігається і зростає.
Очевидно, що вже в ті часи духовна доля цілого народу залежала від твердості духу кожної окремої людини і всього народу в цілому. Можна говорити про те, що завдяки таким людям, як Єлеазар, Соломонії і її синів - віра була збережена.
Подвиг сім'ї Макавеїв засвідчує нас в тому, що кожен християнин повинен мати в собі мужність стати, якщо знадобиться, сповідником, мучеником і свідком істинної віри. Мільйони людей протягом всієї історії Церкви - починаючи з апостолів і закінчуючи мучениками наших днів - віддавали своє життя за віру, тим самим являючись соратниками Христа в Його спокутній справі.

З цього дня починається Успенський піст. По строгості він прирівнюється до Великого посту (без м'ясних, молочних і рибних продуктів) і продовжується з 14 по 27 серпня (до дня Успіння Пресвятої Богородиці). Тільки 19 серпня в свято Преображення Господнього - один раз за весь піст - можна їсти рибу.

 
Назад до вмісту | Назад до головного меню